Роботи учнів

Агєєнко Влада

Грінько Ольга

Корнієвська Валерія

Волков Дмитрій

Безугла Вікторія

Надточа Валентина

Урок №5 Призначення текстових редакторів

Урок 5

Презентація до уроку

урок 5 from Olga Barna

Вправи для виконання на комп'ютерні

Жива картинка "Вікно графічного редактора"

Гра "Світлофор" (діти піднімають зелену картку, якщо погоджуються і червону, якщо не погоджуються)

Фрагмент робочого зошита

Урок №5 Практична робота 1. Електронне листування з використанням веб-інтерфейсу. Вкладені файли.

Приклад проекту

Етапи захисту проекту

Опис проекту
Назва проекту:	Вчимось берегти природу
Основні питання:
Ключове питання:	Як зберегти природу?
Тематичні питання:	1. Червона книга Хмельниччини.
Змістові питання:	1.Хто руйнує природу? 2.Як стати другом природі? 3.Людина береже природу.
Стислий опис:
Даний проект дає можливість ознайомити з природою навколишнього середовища; Формувати  навички  догляду за деревами і кущами, ознайомити  з правилами поведінки; Пробуджувати відчуття гармонії природних процесів, надавати можливість творчого вираження дитячих почуттів, познайомити дітей з Червоною книгою  Хмельниччини, узагальнити і розширити знання про різноманітність природи ; узагальнити знання  про значення природи в житті людей та їх вплив на довкілля і природи; розвивати спостережливість і удосконалювати вміння порівнювати і встановлювати причино - наслідкові зв’язки; виховувати почуття стурбованості за сучасний стан природи, бережливе і дбайливе ставлення до неї.

Використана література в роботі над проектом

Друковані матеріали:	1.   Васильчик А. Лелека просить порятунку- 2003. -    №1. - С. 29-30. 2.   Губанова Т. Вернісаж весняних кольорів. // Початкова освіта. - 2006. - №10 - С. 7. 3.   Ілюстрована енциклопедія тварин. Стрєлков Д.Г., Це ханська О.Ф. Книга 2. - Харків: Пегас, 2005. - С. 24. 4.   Козленко Валентина. Свято Весни. // Початкова школа - 1997. - №3. - С. 17. 5.   Комаринець Валентина. З природою живи у дружбі (Екологічний тренінг-подорож). //Початкова школа. - 2007. - №9. - С. 23. 6.   Короткий тлумачний словник української мови // Під ред..    Д.Г. Гринчишина. Київ. : Рад школа, 1988. - 820с. 7.   Лавренюк Н.А. Чарівні дівчата. // Позакласний час. - 2005. - № 3-4. - С. 56-57. 15.Анкети для учнів школи «Як ми шкодимо природі».
Додаткове приладдя та витратні матеріали:	Гербарії рослин занесених до Червоної книги Хмельниччини, опудала птахів, зображення тварин та рослин занесених до Червоної книги. Ватман, кольорові олівці, клей, ножиці, фото тварин та рослин, кольоровий папір.
Ресурси Інтернету:	http://klasnaocinka.com.ua, http://redbookofanimals.wordpress.com/, http://khmschool8.wordpress.com/, http://uchni.com.ua/turizm/1347/index.html?page=9, http://www.br.com.ua/referats/Ecologiya/118861.htm?d, http://school.xvatit.com/index.php?titl, https://docs.google.com/document/, http://ostriv.in.ua,
Інше:	Зустріч з екологами, екскурсія у природничий музей, похід у ліс, до річки.

                        

Демонстрація презентації  «Червона книга Хмельниччини»

На основі роботи над проектом видана газета «Як берегти природу?»

Під час роботи над проектом було проведено анкетування серед учнів 3-4 класів.

Анкета «Чи шкодиш ти природі?»

1.                Чи знаєш ти, які рослини занесені до Червоної книги?

2.                Як часто ти завдаєш їм шкоду?

3.                Чи виносиш ти сміття у не відведено для нього місце?

4.                Чим ми забруднюємо воду?

5.                Чи страждають від цього її мешканці?

6.                Які твої пропозиції, щодо переробки сміття?

7.                 Як саме ти можеш вплинути на те, щоб природа була менше забруднена?

8.                Як ми можемо допомогти тим тваринам, що живуть у природі і їх кількість зменшується?

Опитування учнів 3 – 4 класів

Працюючи над проектом, ми провели опитування учнів 3-х та 4-х класів.

Ми поставили їм таке запитання: Як ти бережеш природу?

Потрібно вказати один з варіантів відповіді:

ü Намагаюсь робити все що у моїх силах (бережу рослини, тварини, не розкидаю сміття, розчищаю джерела)

ü Я про це ніколи не задумувався

ü Мені все одно

В опитуванні взяли участь 35 учнів 3-х класів та 18 учнів 4-х класів.

Таблиця результатів опитування

		3-ті класи	4-ті класи
	Так	9	10
	Не знаю	15	7
	Ні	11	1

Створено  схему «Як людина шкодить природі» та пам'ятку природолюба.

Захист проекту  здійснюється за допомогою презентації «Бережімо природу!!!»

Після захисту проект оцінюється за такими критеріями.

Правила, що допомагають переконувати

Правила, що допомагають переконувати:

1. Спробуйте побачити речі очима свого опонента;

2. Проявляйте симпатію стосовно його думок та інтересів;

3. Якщо ви відчули нелогічність власного висловлення або його розбіжність із фактами, визнайте це;

4. Уникайте ситуації, за якої опонент може сказати «ні»,- вибудовуйте ланцюг аргументації в такий спосіб, щоб він завжди був змушений говорити «так»;

5. Нехай опонент говорить основний час (не заважайте йому висловлюватися – так він швидше зрозуміє свою помилку);

6. Якщо вам відомий якийсь найсильніший аргумент, з яким опонент не зможе не погодитися, то спробуйте висловити його якнайпізніше;

7. Намагайтеся робити тільки істинні висловлювання, не говоріть того, що самі вважаєте неправдою;

8. Не говоріть того, для чого у вас немає достатніх підстав;

9. Покритикуйте себе самі до того, як вас покритикують інші.

                  

Деякі правила ведення суперечки

Деякі правила ведення суперечки:

1. Сперечайтеся тільки про те, що добре знаєте;

2. У суперечці зберігайте спокій і повне самовладання;

3. Ретельно й чітко з’ясовуйте тезу й усі головні доводи – свої й супротивника;

4. Відхиляйте всі доводи, що не стосуються справи.

Іноді один зі сперечальників не дає супротивникові говорити, постійно перебиває його, намагається перекричати або просто демонстративно показує, що не бажає його слухати. Така поведінка неприпустима для наукової суперечки. Учні мають розуміти, що в суперечці слід уміти переконувати супротивника, аргументуючи свою думку наявними у вас даними або фактами. Уміння переконувати – ще одне важливе вміння, що формується тільки практикою суперечки.

Можна виокремити кілька правил, що допомагають переконувати.

Правила для того, хто слухає

Правила для того, хто слухає:

Багатьом учнями здається, що слухати – дуже просто й що вчитися слухати зовсім  не треба. Можливо, тому багато хто з них слухає, але НЕ ЧУЄ. Саме тому правилам слухача слід приділити не менше, а більше уваги, аніж правилам промовця.

1. Слухач повинен ставитися до промовця доброзичливо, шанобливо й терпляче. Він повинен мати такт, терпіння й уміння вислухати промову до кінця. Навіть якщо ви вважаєте, що промовець говорить нісенітницю (хоча насправді це може бути зовсім не так), треба вміти вислухати його до кінця – такими є правила гарного тону.

2. Доброзичливо, шанобливо вислуховуючи співрозмовника, слухач не повинен перебивати його, відволікати від думки, вставляти свої зауваження.

3. Слухач повинен докласти зусилля, щоб зрозуміти промовця, причому зрозуміти правильно.

4. Слухач повинен вчасно оцінити промову співрозмовника, погодитися чи не погодитися з ним, відповісти на поставлене запитання. Інакше кажучи, слід поєднувати в собі роль слухача з роллю промовця, уміло вступаючи в діалог, але при цьому не забувати про те, що не слід займати весь часовий простір бесіди власними висловлюваннями.

5. Якщо слухачів багато, не слід відповідати на питання, поставлені іншому співрозмовникові, взагалі реагувати на слова, спрямовані не до вас. Є ситуації, коли недоречно вступати в бесіду.

Учні повинні розуміти, що правила для того, хто говорить, і для того, хто слухає, тісно пов’язані між собою, тому що промовець і слухач – два повноправні учасники процесу спілкування, організованого в режимі конференції або дискусії. Вони також повинні мати загальне уявлення про суперечку й докази.

Учням слід пояснити, що суперечка – це спосіб ведення обговорення, який полягає у змаганні учасників у доказі істинності або хибності висловленої думки. Думку, для обґрунтування істини або хибності якої будується доказ, називають тезою доказу.

Учасник дискусії завжди повинен мати одну головну мету – теза, її обґрунтування або спростування. На доказ істинності або хибності тези наводять інші думки, так звані доводи, або підстави доказу.

На початку дискусії слід з’ясувати саму спірну думку, з’ясувати тезу, тобто зрозуміти її. Для цього потрібно перевірити, чи всі слова й висловлювання тези чітко й повністю вам зрозумілі. Кожний важливий довід у доказі треба розглядати окремо. Знайти й точно вказати, у якому саме пункті ви не згодні з тезою доказу (думкою) – установити пункти розбіжності в суперечці. Мета суперечки може полягати в з’ясуванні істинності думки (тези суперечки) або істинності доказу (правильності доказу). Слід показати школярам, що існують різні види суперечок. Наприклад, суперечка для з’ясування істини, для перевірки якоїсь думки, суперечка для переконання супротивника, суперечка для досягнення перемоги, суперечка заради суперечки, суперечка-гра, суперечка-вправа

Правила для того, хто говорить

Правила для того, хто говорить:

1. Промовець має доброзичливо ставитися до співрозмовника. Він не повинен у своїй промові ображати співрозмовника або зневажливо ставитися до нього. Слід уникати прямих негативних оцінок особистості співрозмовника (наприклад, ти дурень, ти нічого не розумієш, ти говориш нісенітниці тощо). Співрозмовника треба поважати й звертатися до нього на Ви.

2. Промовець не повинен ставили в центр уваги власне «я», краще бути скромним у самооцінці і не нав’язувати категорично співрозмовникові власних думок та оцінок. Треба вміти грамотно переконувати співрозмовника, розуміючи його точку зору.

3. Промовець повинен уміти користуватися прийнятими в науковій дискусії мовними кліше. Наприклад, «Чи правильно я Вас розумію?», «Мені хотілося б уточнити Вашу точку зору», «Дозвольте заперечити Вам по суті питання», «Із усього сказаного можна зробити такий висновок» тощо.

4. Промовець повинен дотримуватися обраної теми для диспуту й не змінювати її на іншу тему на власний розсуд.

5. Промовець повинен дотримуватися логіки й слідкувати за тим, щоб його висновок не суперечив посилці, щоб наслідок випливав із причин.

6. Промовець повинен пам’ятати про те, що він бере участь у диспуті не один і що його виступ може тривати від 45 секунд до 1,5 хв.

7. Промовець повинен уміти користуватися у своїй мові спеціальними біологічними термінами й розуміти їхній зміст.

8. Промовець повинен пам’ятати про те, що слухач його не тільки чує, але й бачить. Потрібно слідкувати за жестами, позою, мімікою, загальною манерою триматися, культурою поведінки та культурою мовлення. Слід обмежувати свою жестикуляцію, не розмахувати надмірно руками, не тупцювати на місці, не повертатися до слухачів спиною тощо.

Критерії зовнішньої оцінки проекту

До критеріїв зовнішньої оцінки проекту належать також:

1.Значущість і актуальність поставлених проблем, їхня адекватність досліджуваній тематиці;

2.Коректність використовуваних методів дослідження та методів обробки одержуваних результатів;

3.Активність кожного учасника проекту згідно із його індивідуальними можливостями;

4.Колективний характер рішень, які приймаються;

5.Доброзичливий характер спілкування та взаємодопомога учасників проекту;

6.Необхідна й достатня глибина проникнення в проблему, використання знань з інших ділянок;

7.Доказовість рішень, що приймаються, уміння аргументувати свої висновки;

8.Естетика оформлення результатів проекту;

9.Уміння відповідати на питання опонентів.

Характер оцінки проекту залежить від типу проекту, його теми та умов проведення. Тому зовнішня оцінка проекту (як проміжна, ,так і підсумкова) може набувати різних форм.

Для того щоб захист проекту відбувся успішно потрібно знати правила поведінки на презентації.